Досліджено генезу підприємництва в наукових працях українських економістів другої половини XIX - початку XX ст. Виявлено закономірності й особливості становлення та розвитку підприємництва в Україні, вплив законодавчого забезпечення на його еволюцію, суть підприємництва, висвітлений у працях українських економістів. Розглянуто проблему організаційних форм підприємництва, значення підприємця як вирішального суб'єкта господарської системи. Проаналізовано різні форми впливу держави на розвиток підприємництва, трактовані українськими економістами другої половини XIX - початку XX ст.

Розкрито сутність та еволюцію інститутів ринку в історії економічної науки. Розглянуто особливості методологічної матриці дослідження історії ринкових інститутів. Висвітлено питання зародження підприємництва у XVI - першій половині XIX ст. Досліджено особливості розвитку підприємницького середовища у другій половині XIX - на початку XX ст. Розкрито роль недержавних організацій у становленні ринкових інститутів. Визначено вплив диверсифікації міжнародних економічних відносин на процес становлення ринкових інститутів.

Увагу приділено специфіці правового забезпечення неринкової економічної системи. Розглянуто процес деструктуризації фінансово-кредитного середовища. Акцентовано увагу на формуванні фінансових важелів директивної економіки. Розкрито зовнішньоекономічні детермінанти становлення інституційної структури ринкового типу. Висвітлено особливості становлення фінансових інститутів ринку в трансформаційній економіці. Розглянуто особливості підприємництва за умов інституційних трансформацій. Проаналізовано особливості недержавних організацій в контексті соціально-економічних перетворень.

На основі історико-економічного аналізу досліджено розвиток та становлення системи соціального забезпечення вітчизняної історії радянського періоду.

Розкрито соціальні аспекти в науковому доробку вітчизняної економічної думки другої половини ХIХ - початку ХХ ст. Обгрунтовано новаторське значення дослідження соціальних детермінант економічного розвитку українськими вченими-економістами М. Туган-Барановським, В. Желєзновим, О. Миклашевським, Д. Піхном та іншими. Охарактеризовано основні теоретичні положення наукової спадщини та їх зв'язок з практикою господарювання, особливо важливою є практична участь представників української економічної думки, зокрема М. Бунге, Л. Петражицького, І. Тарасова.

Проведено історико-теоретичне дослідження генези підприємництва в наукових працях українських економістів другої половини XIX - початку XX ст. Визначено сутність та організаційні форми підприємницької діяльності, роль підприємництва у висвітленні досягнень українських вчених пореформеного періоду. Узагальнено внесок представників української економічної думки досліджуваного періоду у формування концептуальних засад теорії підприємництва.

Охарактеризовано важливі напрями економічної політики держави щодо розвитку підприємництва, зокрема питання антимонопольного регулювання у трактуванні українських економістів кінця ХIХ - початку ХХ ст. Надано результати комплексного аналізу впливу монополістичних структур на економічне життя суспільства у працях М. Туган-Барановського, В. Желєзнова, Д. Піхна, М. Довнар-Запольського, Л. Федоровича та інших. Обгрунтовано науково-практичне значення та актуальність теоретичної розробки в українській економічній думці найважливіших напрямів державного регулювання підприємницької діяльності.

Представлено результати історико-економічного дослідження розвитку зовнішньоекономічних зв'язків українського господарства. Охарактеризовано тенденції та закономірності зміни характеру міжнародних економічних відносин, що сформували історичну траєкторію включення України в систему світової торгівлі, міжнародного руху капіталу та робочої сили, науково-технічного співробітництва, міжнародної економічної інтеграції. Хронологічні межі дослідження охоплюють період від включення українських етнічних земель у зовнішньоторговельні зв'язки на етапі формування світового товарного ринку (XI-XVI ст.) до новітніх форм участі України в глобальній економіці. Виявлено історико-економічні чинники, що обумовили сучасне місце національного господарства в системі міжнародного поділу праці та конкурентні позиції України на світових товарних ринках.